You are currently viewing Відновлення соціального служіння: Про служіння ставропігійної парафії та громадської організації, що на межі…

Відновлення соціального служіння: Про служіння ставропігійної парафії та громадської організації, що на межі…

«Ви дайте їм їсти!» (Мф. 14:16)

Стаття розкриває досвід служіння Церкви на Херсонщині в умовах війни – на межі фронту, де віра поєднується з щоденною допомогою людям. Через діяльність ставропігійної парафії та ГО «Елеос-Херсон» показано, як у надзвичайних обставинах Церква стає місцем підтримки, єдності та реальної допомоги – для військових і цивільних, зберігаючи надію, гідність і духовну силу українського народу.

Протоієрей Валентин Гороховський. Фото: Суспільне Херсон.

Читаючи слово Боже в часи цієї важкої війни, постійно переконуєшся: Його сила справджується в діях вірних – духовенства і вірян. Від Предстоятеля, який навчає власним прикладом: «…взаємна допомога та спільна молитва є тими засобами, які дозволяють нам не зламатися під тягарем випробувань», – до тих найменших Христових, що присвятили себе служінню Богу і ближньому. Отже, ми творимо Церкву як Еклесію: зібрання тих, хто молиться, священнодіє, захищає, годує та підтримує. Наш Херсон знаходиться на межі ведення бойових дій осатанілих росіян проти України та українців. Кожного разу, від’їжджаючи з міста і повертаючись до нього, відчуваєш: чим ближче до лінії фронту, тим сильнішою є дія Духа Святого в усьому – у богослужіннях, зустрічах, спілкуванні та навіть у потребах, що виникають і які Бог дивом вирішує, відповідаючи на зусилля вірних. Досі не перестаю цьому дивуватись і вдячно славити Господа нашого Ісуса Христа.

«Ви дайте їм їсти!» (Мф. 14:16). Саме ці слова пульсували у свідомості, коли Херсон було звільнено від російських агресорів і окупантів. Адже, тікаючи за Дніпро під натиском українського війська, ворог за два тижні зруйнував практично всю інфраструктуру міста. Було розбито електропідстанції з високовольтними лініями, повністю знищено зв’язок, зруйновано водогони та насосні станції. Відповідно, місто залишилося без електрики, води та комунікацій. Усе, що встигли, російські окупанти замінували, понакидавши вибухівку навіть у дупла дерев поблизу пішохідних тротуарів… 

Позиція більшості містян наприкінці окупації була героїчною. Про звільнення молились, у нього вірили, його прагнули, хоча ніхто й не сподівався, що наше військо так стрімко очистить правий берег від цієї «прокази». Мені особисто люди казали, що воліли б їсти траву, аніж брати щось їстівне з рук убивць. Тому від самого моменту звільнення Херсона наша парафія Різдва Пресвятої Богородиці селища Кіндійка (це східне передмістя Херсона неподалік всесвітньо відомого Антонівського мосту) активно долучилася до соціально-волонтерського служіння захисникам та цивільним. До лютого 2023 року міська адміністрація визначила нашу парафію «Пунктом незламності» під номером 15.

Хочу зауважити, що повне сприйняття, розуміння та підтримку ми отримали саме від Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Епіфанія. На той час ми ще перебували у складі УПЦ, що є частиною Московського Патріархату. На моє прохання до керуючого Херсонською єпархією УПЦ Митрополита Іоана (Сіопка) під час зборів духовенства у січні 2023 року про те, щоб він як архієрей привів нас у лоно Помісної Церкви, ми отримали відмову.

Тож саме з благословення Митрополита Епіфанія наша парафія отримала змогу реалізовувати прагнення служити Христу та Україні, хоча на той момент ми ще не належали до ПЦУ юрисдикційно. Ми отримали допомогу від Синодального управління соціального служіння (під головуванням Митрополита Сергія Горобцова) та особливо від ГО «Елеос-Україна» (під головуванням отця Сергія Дмитрієва).

До лютого 2023 року в передмісті не було електрики. Від «Елеос-Україна» ми отримали потужний генератор, завдяки якому церква почала щоденно надавати електроенергію на всі потреби: мешканці селища могли безкоштовно заряджати свої пристрої. Тільки на бензин для генератора ми щодня витрачали 1200 грн із церковних коштів. Упродовж перших двох місяців ми щодня завозили по 2 тонни їжі. Також було облаштовано пункт роздачі питної води. В сусідньому будинку була артезіанська свердловина; ми забезпечили її живленням, проклали лінію водогону і щотижня роздавали до 60 тонн чистої води.

Крім того, на парафії було створено пункт прання одягу для наших захисників. На наше прохання з Митрополіїї надіслали пральну машину. Воїни, які поверталися з передової, приносили свій одяг, а ми його прали та сушили. Більшість парафіян прийняли захисників у свої домівки або надавали їм вільні оселі для проживання. За свідченням воїнів, які перед цим захищали Україну на сході, у Херсоні вони почувалися, немов у «теплій ванні» підтримки та любові.

Безумовно, особливим днем для нас стала Трійця 4 червня 2023 року. Російські окупанти перебували на відстані 1200 метрів від нас через річку. Постійні мінометні обстріли навіть найменшого калібру приносили смерть і руйнування; російські снайпери вбили кількох людей. Але парафія вже не хотіла залишатися у складі УПЦ (МП). Тому, долаючи страх, ми після святкового богослужіння провели загальнопарафіяльні збори. 239 голосів – одноголосно «за» долучення до Помісної Церкви. Сьогодні, у 2026 році, оглядаючись на пройдений шлях, я як настоятель можу впевнено сказати: ми щасливі бути в лоні Святої Церкви України. Між іншим, Митрополит Епіфаній досі стоїть на кафедрі з широко відкритими обіймами, щоб прийняти кожного, хто навертається від московської неправди. Молимось, аби голос Предстоятеля був почутий кожним православним українцем 

Лише за два дні після цього, 6 червня 2023 року, російські агресори підірвали греблю Каховської ГЕС. Вони вчинили страшний воєнний злочин: вбили сотні людей і тварин, зруйнували цілі екосистеми. Наша парафія знову була зі своїм народом – від Предстоятеля були скеровані човни, помпи, ліки та питна вода. 

Коли перебувати безпосередньо при церкві стало нестерпно (двір постійно перебував під обстрілами та ударами дронів), ми перенесли наше служіння до середмістя. Наша громада має статус ставропігійної парафії, тобто перебуваємо в безпосередньому підпорядкуванні Митрополиту Епіфанію. Щонеділі ми молимося, а в будні – підтримуємо людей. У тісній комунікації з о. Сергієм Дмитрієвим ми перереєстрували ГО «Елеос-Херсон», щоб діяти в єдиному контексті соціального служіння всієї Церкви 

Ми дуже втішені співпрацею з херсонськими єпархіями ПЦУ, які очолюють єпископ Херсонський і Каховський Борис та єпископ Херсонський і Таврійський Никодим. Ми щиро вдячні владиці Никодиму за надання приміщення, яке стало для нас тимчасом храмом. Проте ми все ще відчуваємо наслідки того упослідження, в якому десятиліттями перебувало духовенство УПЦ КП та УАПЦ через наклепи Московського Патріархату. Ця інформаційна війна триває й досі, попри сотні кримінальних справ проти посіпак окупантів. 

Милістю Божою наше служіння триває щодня. Набутий досвід доводить: варто лише почати робити кроки на виконання слів Христа «Ви дайте їм їсти», як Господь відкриє серця багатьох. Я хочу звернутися до братів-священиків словами Господа: «Будь бадьорий, сину!» (Мф. 9:2). 

Більшість моїх парафіян, як і я сам, втратили домівки. Тому надзвичайно важливо організувати безперервний потік допомоги. Від «Елеос-Україна» ми отримали мікроавтобус Volkswagen, який тричі був пошкоджений російськими скидами з дронів, але Господь милував: рани залишалися лише на металі, а не на людях. Від громади з Франції (Association Emmaüs Etoile) ми отримали вантажівку для здійснення евакуації. Проте головним пріоритетом залишається допомога нашим захисникам. 

На сьогодні ми маємо плідну співпрацю з волонтерськими організаціями, благодійними фондами та небайдужими людьми в Україні та по всьому світу. Важко вести точну статистику обсягів допомоги, коли ворог випалює приміщення та оргтехніку, але водночас кожен член кліру, парафії та кожна учасниця «Елеос-Херсон» намагаються бути дотичними до спільної справи. Ось лише частина того, що було зроблено за ці майже чотири роки: 

Укладено та діють предметні меморандуми про співпрацю із Херсонсько-Таврійською єпархією ПЦУ, БО «БФ Карітас-Херсон» та чесько-українським фондом Koridor UA 

Через нашу ставропігійну парафію та ГО «Елеос-Херсон» постійну допомогу надають:

• Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а також Митрополити Антоній і Даниїл (США) – питна вода, мотопомпи, надувні човни, продукти харчування, побутова хімія. • БО «Елеос-Україна» – всебічна і щоденна підтримка.

• Паливна компанія WOG – паливо для забезпечення евакуації та логістичних потреб.

• БФ «ЗдійсниТи Мрію» (м. Львів) – продукти харчування, одяг, побутова хімія, лікарське обладнання та медпрепарати.

• Гуманітарний Хаб Херсонської міської військової адміністрації: висловлюємо вдячність за підтримку пані Галині Луговій (у часи її очільництва) та нинішньому очільнику п. Ярославу Шаньку – за продукти харчування та допомогу у вирішенні поточних гуманітарних питань.

• Гуманітарний штаб собору ап. Андрія (Вашингтон, США) – фінансова підтримка служіння.

• Місія «Україна для Христа» та п. Дмитро Тищенко з командою – одяг, продукти, постійна турбота про захисників. Для одної багатодітної родини з нашої парафії, чиє житло знищили росіяни, вони придбали землю та власноруч збудували новий будинок, надавши прихисток далеко від лінії фронту. • «Коридор UA» (Чехія) – продукти харчування, побутова хімія, засоби гігієни.

• П. Leda Hewka та New Use Energy (NUE) – зарядні станції для захисників, екстреної допомоги та цивільних потреб.

• П. Денис Тимошенко та спільнота «de l’Etoile-sur-Rhône» (Франція) – допомога військовим, продукти, гігієна.

• П. Willemijn та «De Sociale Brigade» – одяг, засоби гігієни, товари для дітей, генератори (зокрема великої потужності для соціальних об’єктів).

• Мистецька агенція «ART Pole» – свідчення світові про Херсон і його людей, а також розвиток дітей та молоді парафії.

• БФ «Світлани Лінчук» що перебуває у постійному пошуку необхідного для захисників.

• «Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів» – продукти, побутова хімія. Окремо дякуємо за якісні м’ясні консерви для захисників, які тримають оборону на лівому березі Дніпра.

• ГО «Місто Сили» (Херсон) – продуктові набори від Всесвітньої продовольчої програми (WFP).

• Румунська спільнота м. Чернівці, Карітас Івано-Франківськ (програма Мальтійської допомоги), «Мрія Вільних Людей» (м. Одеса), БФ «Я Маріуполь», ГО «Сокільники», ГО «Збережемо Україну», ГО «Сильна Нація», ГО «Бережанський Майдан» – продукти харчування, побутова хімія, засоби гігієни та допомога військовим.

• ГО «Добро Нації» – продукти харчування (надано понад 500 кг).

• П. Юрій Рожков та його компанія «Оригінал Авто» – постійна допомога: продукти, постільна білизна, газові балони та пальники, гумове взуття, зарядні станції, засоби дезінфекції.

• БФ «Мангуст» – вологі серветки для військових, продукти харчування, меблі. • П. Петро Шот – допомога захисникам, концентрована їжа та гігієна для цивільних.

• П. Алесь Дубський (чесько-словенська група) – військове спорядження, продукти, концентрована їжа та напої. Допомога військовим склала понад 1 млн грн. Усе отримане було передано захисникам, а також мешканцям Херсона (мікрорайони Янтарний, Північний тощо) та населених пунктів: Антонівка, Кіндійка, Садове, Токарівка, Дар’ївка, Улянівка і Федорівка. 

Спільно із БФ «Мангуст», п. Юрієм Рожковим та за сприяння Stichting Holland-Oekraïne і Stichting Max Maakt Mogelijk (Нідерланди) цими днями ми готуємо 35 «пунктів незламності» вздовж лінії фронту на Херсонщині. Ми надаємо бензогенератори, які забезпечать людей світлом і зв’язком у разі відсутності електроенергії. Адже: «Нема людини, що була б як острів, кожен із нас – частина континенту…» (Джон Донн).

Україна і наш народ сьогодні проходять через страшну геноцидну війну, яку розпочала Росія – російське військо, зібране з російського народу під благословенням російської церкви. Вони ведуть війну проти кожного українця, нашої ідентичності, держави та Церкви. На моє глибоке і однозначне переконання, на все і на всіх сьогодні ми маємо дивитися через призму війни. Хтось скаже: «Це веде до озлоблення». Ні! Бо погляд на своїх через цю призму – це про терплячість (не вживаю слово «любов», бо це вища міра покликання, почати б із терплячості). Нам часто її не вистачає у внутрішній комунікації: ми втомлюємось, бо війна виявилася довгою. Але ми не втомились – це має знати світ. А погляд на ворогів через призму війни – це про справедливість, про порятунок і захист від агресії грішників. Водночас це перебування у праведності як запорука того, що Бог пройде з нами весь шлях, і Його воля буде незмінна: дарувати нашому війську перемогу, а народу і державі – справедливий і тривалий мир.