У десятому випуску подкасту «Говоримо про» отець Михайло Омельян і клінічна психологиня, психотерапевтка і тренерка Елла Соколюк говорять про соціальне служіння Православної церкви України — його масштаб, потенціал і головний бар’єр: страх спробувати.

Елла Соколюк, яка багато років працює в неурядовому секторі, визнає: ще рік тому не уявляла масштабу того, що вже робить ПЦУ. «Ресурси, спроможність Православної Церкви України на сьогоднішній день — це потужний майданчик. Але помітний певний спротив священиків присвоїти собі цю спроможність».

Отець Михайло розповідає про існуючі проєкти ПЦУ, зокрема, відділ соціального служіння та благодійності ПЦУ під керівництвом митрополита Сергія Горобцова, шелтер для жінок, які зазнали насильства від російських військових — перший в Україні, відкритий за особистої участі предстоятеля Митрополита Епіфанія, евакуація поранених воїнів, гуманітарна допомога — від дефібриляторів до продуктів. 

«Соціальне служіння церкви є завжди. Але важливо помічати різницю: де це благодійна справа, де — системний проект, а де — індивідуальний, коли людина служить, виходячи за межі храму».

Коли ти донатиш військовим, коли допомагаєш сиротам, коли робиш добрі справи щоденно — це і є продовження служіння. Данська і Норвезька лютеранські церкви після Другої світової війни брали на себе тягар соціального служіння і вибудовували системи, яким суспільство потім довіряло десятиліттями.

«Будь-яка церква у часи катастроф вимушена була робити ці служіння. І з цієї відповіді народжувалися системи, репутація, довіра громади. Ось де потенціал ПЦУ зараз».

Фінансові моделі європейських церков — церковні податки в Данії та Норвегії — в Україні не працюють. Але є інша можливість: грантові кошти міжнародних донорів, які зараз надходять в Україну. Майданчик — є. Людський і матеріальний ресурс — є. Ідеї — є. Залишається зробити один крок: навчитися оформлювати їх у проєктні заявки.

«В Біблії багато разів говориться: не бійся. Порада проста — не боятися спробувати. Придумати ідею і подати її. Якщо будемо наполегливі — всього можна досягнути», — говорить отець Михайло.