“ЦЕРКВА ЗНАХОДИТЬСЯ НА ПЕРЕДОВІЙ, ПОРУЧ З ЛІКАРЯМИ, У БОРОТЬБІ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ”

“ЦЕРКВА ЗНАХОДИТЬСЯ НА ПЕРЕДОВІЙ, ПОРУЧ З ЛІКАРЯМИ, У БОРОТЬБІ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ”

На Дніпропетровщині під медичним спостереженням перебувають 27 тисяч  людей, хворих на ВІЛ/СНІД. Невтішно виглядає дана статистика, навіть на фоні заяв профільного Міністерства, про зниження рівня захворюваності на ВІЛ/СНІД.

До епідемій СНІДу та туберкульозу долучилася ще й пандемія Covid-19, яка суттєво знизила рівень активності по протидії ВІЛ-інфекції в регіоні.

Священник Дмитро Поворотний, який має певний досвід у роботі з ЛЖВ-спільнотою, називає вагомі аргументи, чому на Дніпропетровщині, зокрема у місті Дніпро, повільно впроваджуються активності щодо зниження стигми і дискримінації людей, які живуть з ВІЛ.

Насамперед, вплинула потужна хвиля коронавірусної хвороби, яка зупинила світ на декілька місяців, та і не дає активно діяти вже другий рік поспіль. Позаяк, люди, що мають ВІЛ знаходяться у вразливій категорії, робота з ними майже не ведеться.

Крім того, політичні процеси в країні, а саме вибори до місцевих рад, не сприяли співпраці релігійних організацій та членів координаційної ради. Зміна керівництва області, перехідні періоди розпорошили співпрацю з питань протидії ВІЛ/СНІД.

Не дивлячись на перешкоди та відсутність комунікації, позитивний досвід в роботі капелана Дмитра Поворотного таки є. По-перше, набутий через тренінги та навчальні програми досвід, розширив розуміння проблематики ВІЛ; активізувався діалог між релігійними лідерами навколо проблеми стигми і дискримінації; по-друге з’явилося розуміння про загальну інформацію щодо адвокації на регіональному рівні.

«Церква декларує своє ставлення до ЛЖВ спільноти. Ми готові переймати міжнародний досвід у подоланні стигми та дискримінації людей, що живуть з ВІЛ. Проте, як релігійна організація, ми маємо певні принципові моменти, які в дечому нас обмежують, але точно не заважають працювати в цій темі. Це стосується і людей. ЛЖВ-спільнота не завжди сприймає Церкву, часом не пускає у своє коло, бо так само має перестороги та своє бачення. І дуже добре, що діалог між духівниками, людьми, що живуть з ВІЛ та державними органами розпочався так потужно».

За словами отця Дмитра, для покращення роботи на Дніпропетровщині, необхідні систематичні та змістовні зустрічі з усіма учасниками процесу боротьби з соціально значущими захворюваннями. Тільки консолідовано можна досягти успіху. Тільки спільними зусиллями та з бажанням комунікувати, питання подолання стигми та дискримінації людей з ВІЛ, буде зрушене з мертвої точки.

«У нас є певний досвід по протидії ВІЛ. Ми, на мою думку, зробили великий крок вперед. В Дніпрі ми організовували тестування, відвідували наркодиспансери, проводили круглі столи та зустрічі в єпархіальному управлінні. Була комунікація з організацією «Синергія душ». Можна і далі плідно працювати та рухатися з позитивними результатами. Адже Церква стає відкритішою, і ми розуміємо, що на нас покладена велика відповідальність. Сьогодні найбільший рівень довіри серед інституцій в Україні, а також через великий відсоток віруючих людей в Україні має Церква. А це значить, що ми свого роду, знаходимося на передовій, поруч з лікарями, у боротьбі з ВІЛ-інфекцією».

Робити далекоглядні плани у своїй роботі на Дніпропетровщині отець Дмитро не ризикує. Питання пандемії Covid-19 досі залишається відкритим. Але теоретичні і практичні знання та досвід поступово збираються в арсеналі капелана. А це значить, що робота з подолання стигми та дискримінації щодо людей з ВІЛ триватиме і далі.

Варто додати, що отець Дмитро є головою “Елеос-Дніпро”, що є одним із представництв мережі “ЕЛЕОС-УКРАЇНА” та активно долучається до участі в проєкті, який остання реалізує за сприяння БО “100% життя” – «Позитивна віра: активізація релігійних громад та організацій для подолання стигми і дискримінації людей з ВІЛ”.