У середу, 9 липня, у приміщенні Патріархії УПЦ (КП) відбулась зустріч нового Відділу соціального служіння та благодійності разом з патріархом Філаретом з міжнародними представниками Карітас, а також зі знаними спеціалістами-лікарями, які працюють з наркозалежними та ВІЛ-інфікованими людьми.

Перемовини торкались тем співпраці різних за характером, але однакових за духом організацій. Патріарх Філарет разом з головою Відділу соцслужіння о. Сергієм Дмитрієвим мали змогу запропонувати власні ідеї та ресурси щодо втілення спільних планів по допомозі людям. З боку міжнародної організації Карітас були присутні монсеньйор Роберт Вітілло та консультант органу католицької організації «Реновабіс», німецький лікар Кломенс Охель. Також до обговорення долучились лікар вищої категорії, старший радник з програмної діяльності «Альянсу» Олена Пурік та голова фонду «Пацієнти України» Дмитро Шерембей.

Зазначимо, що одна з ключових проблем – боротьби з епідемією ВІЛ та СНІД досі лишається актуальною, також і в питання сприйняття хворих у суспільстві. Безперечно, важливим має стати і курс підготовки священнослужителів, які мусять бути спеціалістами у даних питаннях, коли будуть працювати з подібними вірянами. Початок такого навчання вже став одним з майбутніх планів роботи Відділу.

За словами монсеньйора Вітілло, по всьому світу церкви вже давно працюють за такими категоріями людей як з ВІЛ- та СНІД-інфікованими. При цьому 25% всіх сервісів для ВІЛ-позитивних людей організували саме представники релігійних організацій. Разом з тим важливо продовжувати освіту для молодого церковного покоління, оскільки проблема упередженості та браку знань разом з досвідом і досі лишається наявною.

У відповідь на це патріарх Філарет підкреслив, що Церква мусить лікувати не саме захворювання, а й його причину: «Церква лікує не хворобу, а її причину. Бо інакше буде багато хворих, а Церква мусить насамперед не допускати таких недугів. Як Христос зціляв не всіх хворих, а лише тих, хто мав віру. Тому і хворі на ВІЛ та СНІД, якщо вони віритимуть, тоді Господь допоможе їм руками лікарів».

Додамо, що Олена Пурік разом зі своїми колегами вже більш як 9 років активно працює на Півдні України, вона раніше навчала священиків правильній взаємодії з інфікованими людьми. Її вихованці наразі окормляють кілька центрів денного перебування дітей, які живуть з ВІЛ, заявив о. Сергій. Проблема полягає в тому, що наразі відсутня будь-яка державна програма подібної освіти для служителів, як і будь-яке фінансування.

«Офіційний статус подібної допомоги від церков дасть змогу підвищити комунікативну роль між державою, громадянськими та релігійними організаціями. Дуже важливо, що Церква ставиться до цього питання толерантно і готова допомагати», – поділився Дмитро Шерембей.

Сама Олена Пурік працює з ВІЛ-інфікованими людьми з 1987 року і особливістю є те, що ліків для подібних пацієнтів не було взагалі аж до 1996 року. «Їх підтримували священики, разом з ними лікарям довелось нести місію духовної і психологічної допомоги. Це дало їм змогу вижити. Треба, щоб наше коріння було здоровим – тоді будуть здоровими і плоди», – додала вона.

Подібні зустрічі ще будуть продовжуватись, оскільки співпраця у цій сфері є дуже перспективною. Міжнародні колеги позитивно відгукнулись на пропозиції з боку Відділу та запропонували обговорити співпрацю вже на практиці.