Куди найперше піде людина, яка дізналася про важкий діагноз? До лікаря, до рідних, до друзів? Ні, до Бога. Людина у відчаї, втративши надію, піде що Церкви, до священика, слово якого здатне примирити її з важкою хворобою та спрямувати на шлях зцілення. І священик, зі свого боку, має усвідомлювати свою місію у роботі з важкохворими людьми.
Ні для кого не секрет, що сьогодні Україна переживає епідемію ВІЛ-СНІДу. Її подолання – справа усього суспільства. Церква, держава, бізнес, ВІЛ-сервісні пацієнтські організації мають об’єднати зусилля, почути один одного і виробити план дій, який дозволить виконати «стратегію 90-90-90».
Аби донести до духовних лідерів важливість їх ролі у подоланні ВІЛ-інфекції, у березні 2017 року стартував інформаційно-просвітницький проект «Підвищення обізнаності та спроможності релігійних організацій в регіонах задля забезпечення їх активної участі в регіональних програмах протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні». Проект, організаторами якого є ЕЛЕОС-УКРАЇНА та Комісія з питань соціального служіння при Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій, став можливим за підтримки UNAIDS в Україні. Заходи проекту вже відбулися у Києві, Дніпрі, Харкові.
8 червня 2017 року круглий стіл було організовано в Маріуполі. Ця подія стала однією з визначальних у сфері профілактики ВІЛ/СНІД у регіоні, де сьогодні перебуває велика кількість переселенців зі східних областей, військовослужбовців, бездомних тощо. За оцінками експертів, кількість ВІЛ-інфікованих людей тут сьогодні становить близько 5 тисяч чоловік, при цьому проходять лікування не більше 500.
У круглому столі взяли участь представники Української Православної Церкви Київського Патріархату та Церкви Євангельських християн. Серед проблем, порушених під час заходу, прозвучало важливе питання інформаційно-просвітницької роботи духовних лідерів. Адже деякі релігійні організації схиляють ВІЛ-інфікованих людей до відмови від АРТ, мовляв, «Бог тебе спасе». Це докорінно невірно, лікування треба проводити обов’язково, сьогодні ВІЛ – не вирок. З іншого боку, для проведення лікування потрібно вирішити велику проблему із постачанням ліків у Маріуполь.
Ще одна проблема – відсутність централізованої організації тестування та лікування ВІЛ-інфікованих людей; при цьому ще до 2014 року діяла відповідна міська програма. Зараз накопичені напрацювання майже втрачені, і відродити таку програму – одне з завдань представників духовенства.
Учасники заходу дійшли спільної думки, що головне у протидії ВІЛ-інфекції – профілактика. Зі свого боку, Церква готова надавати підтримку, сприяння та супровід інфікованих людей.
Раніше круглі столи щодо ролі Церков у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу, організовані ЕЛЕОС-УКРАЇНА, відбулися у Києві, Дніпрі, Харкові, наступний планується провести у Черкасах. Головна мета цих заходів – спільно знайти шляхи подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні у рамках стратегії 90-90-90. Ця стратегія має на меті досягти до 2020 року таких показників: 90% людей, які живуть з ВІЛ, знають свій ВІЛ-статус; 90% людей, які живуть з ВІЛ та знають свій ВІЛ-статус, отримують антиретровірусне лікування; у 90% людей, які отримують лікування, досягнутий невизначений рівень вірусного навантаження.
ЕЛЕОС-УКРАЇНА приділяє велику увагу підтримці людей, які мають важкі хронічні інфекційні захворювання (ВІЛ/СНІД, хронічні гепатити тощо), їхніх близьких та спеціалістів, які працюють у цій сфері. Так, у 2016 році в Києві розпочав роботу Центр духовно-психологічного супроводу хронічно хворих людей «Будинок Марфи і Марії».
