You are currently viewing Коли ти робиш добрі справи, то тішишся тим, що можеш чимось допомогти. Ти відчуваєш, що ти тоді справжній

Коли ти робиш добрі справи, то тішишся тим, що можеш чимось допомогти. Ти відчуваєш, що ти тоді справжній

Отець Дмитро Шора вперше почав працювати із представниками ключових груп, коли став очільником Шелтеру святої Ольги.

До того він служив як звичайний парафіяльний священник, будував свою релігійну громаду та допомагав потребуючим. Проте Божий промисел нікому не відомий. І вже цього року він очолив прихисток для людей, які постраждали від насильства.

«Це правда, я раніше ніколи не зіштовхувався із людьми, які живуть із ВІЛ та іншими соціально значущими захворюваннями. Можливо через те, що кожен з нас перебуває у своїй інформаційній бульбашці, а можливо через те, що такі люди звикли ховатися через свій соціальний статус. Особисто моє знайомство із соціально значущими захворюваннями розпочалося тоді, коли «Елеос-Україна» звернулася до нашої релігійної громади щодо створення прихистку. Коли ми вже зробили ремонт та почали організовувати роботу шелтеру я пройшов тренінг щодо питань ВІЛ/СНІДу та щодо протидії дискримінації та стигмі людей, які живуть з ВІЛ», – розповідає отець Дмитро.

Навесні 2022 року в майбутній прихисток приїхав капелан Дмитро Поворотний, координаторка та спеціалістка з моніторингу і оцінки проєкту «Позитивна віра». Отець Дмитро і Наталія Гейман проводять щомісяця інформаційні зустрічі щодо питань ВІЛ/СНІДу для волонтерів, переселенців, священства різних конфесій. Цього разу вони провели навчання для очільника прихистку та соціальних працівників й психологів.

Окрім викладення основних фактів, спростування найпоширеніших міфів щодо соціально значущих захворювань, священники й поспілкувалися щодо складних захворювань і зі сторони богословської складової.

В допомогу для викладення і засвоєння нових знань була книга «ВІЛ: віра, надія, толерантність».

«Ця книга – це дуже помічна річ. Я її прочитав на одному диханні. Поруч із достовірними фактами йдуть життєві історії та практичні завдання, над якими дуже корисно задуматися. Адже там є питання і ситуації на які можна відреагувати дуже по різному. Така собі рефлексія на тему Бога, захворювання і людини».

Отець Дмитро під час тренінгу також навчився робити тестування на ВІЛ. Дане практичне вміння може стати в пригоді, коли хтось із переселенців матиме бажання пройти первинну перевірку стану свого здоров’я.

До речі, до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом команда Шелтеру святої Ольги в Хотині зробила так званий флеш-моб, де всі пройшли тестування на ВІЛ. Це був знак солідарності та турботи про своє здоров’я.

В Шелтері наразі проживає більше двох десятків людей. З-посеред них є й представники ключових спільнот. Проте їх ніхто не вирізняє та не розголошує їхній статус, адже людина має право на приватність.

Отець Дмитро каже, що якщо б він не знав про їхній статус, то з вигляду неможливо визначити, що саме ця людина хворіє на складне захворювання.

«Ми допомагаємо всім. Наші працівники не ділять людей на таких, на інших і на ще інших. Всі перед Богом однакові. То чому ми повинні якось їх ділити? Ісус лікував всіх, Ісус приймав до себе всіх, навіть тих, кого було вигнано із громади. Так звана ізоляція, дуже схожа на теперішнє суспільне неприйняття ВІЛ-інфікованих. Але ми намагаємося це неприйняття долати нашим служінням і нашою турботою про тих, хто живе в нашому прихистку. Я особисто відчуваю, що наповнююся, коли допомагаю людям, яким пощастило в житті менше, ніж іншим. Коли ти робиш добрі справи, то тішишся тим, що можеш чимось допомогти. Ти відчуваєш, що ти тоді справжній».

Матеріал створений в рамках проєкту «Мобілізація суспільства для подолання стигми, дискримінації та протидії насильству щодо людей з ВІЛ».