Міста Дніпро і Самар Дніпропетровської області. Обидва — тилові, але небезпека тут не щезає. Дніпро регулярно потерпає від ракетних атак, а мешканці Самару вже неодноразово чули звуки прильотів і вибухів. Попри це, сюди продовжують прибувати люди з прифронтових територій, які шукають дах над головою і можливість почати життя з нуля.
Упродовж чотирьох днів — з 17 по 20 липня — команда Синодального управління соціального служіння та благодійності ПЦУ «Елеос-Україна» роздала 927 продуктових та гігієнічних наборів у Дніпрі та Самарі. Кожен набір — це майже 20 кілограмів найнеобхіднішого: крупи, консерви, олія, засоби гігієни, мило, шампунь, зубна паста. Все для того, щоб родини переселенців могли протриматися у складні часи.
Допомога надається в межах проєкту «Відбудова: Розподіл благодійної допомоги серед внутрішньо переміщених осіб у Дніпропетровській області», який реалізує «Елеос-Україна» у партнерстві з International Orthodox Christian Charities (IOCC) за фінансової підтримки United Methodist Committee On Relief (UMCOR).
«Ми працюємо безперервно, щоб забезпечити родини необхідним — особливо в тих громадах, де ситуація залишається напруженою. Це базова підтримка, яка дозволяє людям трохи полегшити побут», — каже Ксенія Сервачук, менеджерка проєкту.
«Було страшно за дитину»
Лілія Черкасова — мама-одиначка з Костянтинівки. У травні разом із 13-річною донькою вона переїхала до Самару, де нещодавно отримала допомогу.
«Ми з донькою дуже домашні, — каже Лілія. — З дому їхати не хотілося, але було страшно за дитину. Досі плачу за нашим житлом і хвилююся за батьків, які залишились у Костянтинівці. Не хочуть виїжджати, а я не можу їх переконати.
У Самарі теж неспокійно. Нещодавно був вибух поруч. Але порівняно з тим, що відбувається в Костянтинівці, тут спокійніше. Ми вже навчилися розрізняти звуки обстрілів. Розуміємо, коли потрібно бігти в укриття. Не раз чули, як у Костянтинівці падали КАБи чи як росіяни розстрілювали місто з реактивних систем залпового вогню. Але коли вперше почули у Самарі, як падає “Шахед”, стало страшно. У Костянтинівці вони пролітали повз, а тут — поруч.
Проте їхати їз Самару поки не плануємо. Я більше ніде нікого не знаю. А тут ми тимчасово живемо у знайомих, які орендують квартиру у місті. Роботу поки не знайшла. Тяжко адаптуватися на новому місці. Тому дякую, що є такі набори. Вони дуже хороші й нас справді виручають».
«Поїхав, коли від дому нічого не лишилось»
Микола Коробкин, 68-річний пенсіонер із Торецька, переїхав до Дніпра у грудні 2023 року.
«У Торецьку був до останнього, — розповідає Михайло. — Поїхав уже тоді, коли від мого будинку не залишилось нічого — ні стін, ні дверей, ні вікон. Усе зруйновано.
У Дніпрі орендую житло. Але пенсії вистачає тільки на оренду і комуналку. А далі — як вийде.
На новому місці дуже тяжко. Я один, нікого не маю. Але добре, що є такі люди, як ви. Я дуже задоволений наборами, які отримав. Ця допомога — не просто їжа та гігієна. Це нагадування, що я не сам».
«Елеос-Україна» продовжує підтримувати внутрішньо переміщених осіб у різних регіонах України. Особливу увагу приділяємо громадам, які наближені до зони бойових дій або тим, де кількість переселенців постійно зростає.
Протягом двох місяців у рамках проєкту «Відбудова: Розподіл благодійної допомоги серед внутрішньо переміщених осіб у Дніпропетровській області» ми передали уже майже 1500 продуктових та гігієнічних наборів людям, які були змушені покинути свої домівки через війну. Загалом, такі набори отримають понад 3000 сімей.
