Військова агресія зі сторони росії змусила українських дітей вмить подорослішати. Але і в час мирного життя діти завжди проявляли нетипову дорослість в серйозних питаннях життя.

Вони часто задають нам питання, на які ми не завжди можемо швидко знайти правильну відповідь. Але потрібно бути завжди готовим до того, що відповідати потрібно тільки правду, адже діти відчувають фальш.

В День захисту дітей ми хочемо розповісти як розмовляти з дитиною про ВІЛ-статус. Адже дана хвороба стосується без виключення кожної людини на планеті, починаючи від немовлятка в лоні ВІЛ-позитивної мами і завершуючи зрілою людиною, яка більшу половину свого життя бореться із соціально значущою хворобою.

Якщо ВІЛ у батьків або членів родини

Батьки повинні визначити чи готова дитина до розмови, чи зрозуміє вона її суть і чи зможе тримати її в таємниці. Якщо на думку батьків, дитина готова, то перш за все, варто пояснити ця розмова є секретом і ніхто з посторонніх не повинен знати про її зміст.

Але якщо на вашу думку дитина ще не готова до цього, то варто просто розповідати дитині про різні складні захворювання людини, зокрема і торкнутися ВІЛ/СНІДу. Звичайно, що для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку слід подавати все в простій формі, на прикладі того, що для подолання мікробів слід регулярно ходити до лікаря та вживати приписані ним медикаменти.

Коли дитина вже буде дорослого шкільного віру – то їм вже можна відкрити таємницю про те, що батьки мають позитивний ВІЛ-статус. Зазвичай для підлітків не потрібно пояснювати чому варто це тримати в таємниці. Вони вже розуміють, що в суспільстві існує негативне ставлення до різного роду захворювань і через недостовірність в людей інформації про хворобу – вони можуть погано ставитися до людини, яка живе з ВІЛ.

Звісно, ви не можете передбачити як дитина сприйме інформацію. Вона може відчути цілий спектр емоцій. Це може бути і гнів, і страх, можливе навіть погіршення успішності у школі. Діти можуть боятися як того, що їхні батьки скоро помруть так і того, що від них відмовляться друзі та однокласники, якщо вони дізнаються про дану хворобу в їхній сім’ї.

Для прийняття такого факту потрібен час. Можливо доведеться знову повернутися до розмови та проявити терпіння і розуміння до дитини.

Якщо ВІЛ у дитини

Повідомити дитині про її ВІЛ-позитивний статус – це важливе та складне рішення. Так само як і в попередньому випадку, складно передбачити як може завершитися розмова та що відчуватиме дитина, коли дізнається правду.

Часто батьки думаю, що краще тримати все в таємниці, а коли прийде час дитина про все дізнається сама. Але якщо дитина дізнається про свою складну хворобу від лікарів чи родичів, то скоріше всього, що між вами довіри більше не буде. Дитина розумітиме, що від неї приховують те, що її стосується напряму і почне віддалятися від вас.

Як і коли розкрити таємницю про статус дитини – батьки повинні вирішити самі. На це впливає багато різних факторів: вік дитини, розумовий розвиток, відносини у сім’ї, кількість дітей у сім’ї та багато чого іншого. Також батьки повинні вирішити хто саме це повідомить. Адже буває так, що дитина може бути прив’язана до когось одного із батьків і їй легше буде дізнатися про цю таємницю саме від тієї людини, якій вона більше довіряє.

Не слід лякати дитину та говорити про хворобу в негативному руслі. Варто заспокоїти її та запевнити, що ВІЛ це всього лишень хвороба, яка не впливає на якість життя, якщо регулярного приймати ліки.

Треба бути готовим, що ви час від часу повертатиметеся до питань про хворобу. Адже підлітковий вік так само в себе включає і статеве дозрівання, що також є досить важливим етапом в житті.

Для покращення прийняття себе із ВІЛ-статусом варто дізнатися про можливості отримання соціальної підтримки, психоосвіти та терапевтичного втручання для дітей та підлітків. Також можна звернутися за підтримкою і до Церкви. Адже зараз існує багато різних моделей громадських проєктів по догляду за дітьми із ВІЛ.

Якщо ні у батьків, ні в дитини не діагностовано ВІЛ

Навіть якщо в родині ні в кого немає ВІЛ – все одно варто поговорити про дане захворювання. Переважна більшість школярів вже чули про цю проблему як на уроках ОБЖЗД, так і через телебачення чи інтернет. Тому розмова про СНІД стане основою для розмови про безпечну поведінку відносно ВІЛ, отже допоможе захистити вашу дитину, коли вона виросте.

Деякі дорослі і досі вірять, що проблема СНІДу стосується тільки представників деяких груп ризику і зовсім не має відношення до їх дітей. Не дозволяйте упередженням стати загрозою безпеки вашої дитини. Переконайтесь, що вона достатньо знає про СНІД і передачу ВІЛ, і що ви самі володієте достатньою інформацією відносно цього. Ці знання дитина повинна одержати до того, як вона зустрінеться з реальною загрозою передачі ВІЛ у майбутньому.

Бережіть себе та своїх рідних!

Будьте свідомі та відповідальні щодо свого здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мобілізація суспільства для подолання стигми, дискримінації та протидії насильству щодо людей з ВІЛ та представників КГ» завдяки підтримці «100% життя» – Мережа ЛЖВ