Резолюція

Комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

була прийнята у підсумку проведення 

всеукраїнської міжконфесійної конференції

«Роль Церков та релігійних організацій у наданні паліативної допомоги.

Доступ до знеболення як необхідний компонент опіки»

що проходила у м. Ірпінь Київської обл. 25-26 травня 2016 року

З великою стурбованістю, ми, представники Церков та релігійних організацій України, спостерігаємо, що відсоток забезпечення паліативною допомогою хворих в Україні вкрай низький, а доступу до необхідного знеболення не мають близько 85% з тих, хто його потребують. Щороку кількість тих, хто в Україні потребує допомоги у збереженні людської гідності на останньому етапі життя, сягає 600 тис. осіб, близько 18 тис. з них – діти.

Ми усвідомлюємо що ніхто самотужки не зможе розв’язати цю проблему. Тому ми звертаємося до усіх людей доброї волі, до братів і сестер у вірі, до представників держави і до громадянського суспільства та простягаємо руку до співпраці – лише разом ми зможемо дати гідну відповідь на цей виклик.

Виходячи з вищезазначеного та усвідомлюючи необхідність посилення ролі Церков та релігійних організацій у здійсненні такої національної відповіді, ми звертаємося до віруючих усіх конфесій:

• Церквам та релігійним організаціям, які мають значний духовний вплив на суспільство та доступ до різних верств населення, слід активно долучатися до участі в заходах, насамперед сприяти підтримці хворих, які проходять лікування;
• Церкви та релігійні організації можуть сприяти відкритому та достовірному обговоренню важливих аспектів паліативної допомоги;
• священнослужителі Церков та релігійних організацій повинні проявити обізнаність, відповідальність та ініціативність у місцях свого служіння;
• священнослужителям слід розвінчувати «міфи» щодо паліативної медицини, а в боротьбі зі стигматизацією (соціальним виключенням осіб, які хворіють) слово душпастира може стати вирішальним;
• Церкви та релігійні організації можуть включити програми з емоційної та духовної підтримки, консультування, догляду та підтримки паліативних хворих до заходів соціальної діяльності релігійних громад;
• Церкви та релігійні організації можуть активізувати свою участь у вирішенні проблем пов’язаних з наданням паліативної допомоги та настійливо доносити спільну точку зору і позицію щодо цих проблем до Держави та суспільства на всіх рівнях;
• наша молитва і прикликання Божої благодаті на всіх страждаючих, членів їх родин, медиків, капеланів, волонтерів, стане свідченням нашої віри, солідарності та активної позиції релігійної спільноти у вирішенні цієї проблеми.

Ми звертаємося до Уряду України, громадських організацій з пропозиціями:

• доносити до суспільства розуміння того, що становлення системи паліативної допомоги має не тільки медичний, але й соціальний, психологічний і духовний компонент та відповідає багатовіковим традиціям українського народу, що ґрунтувалися на релігійному світогляді, глибокій повазі до людського життя від зачаття до природньої смерті;
• першочерговим завданням із забезпечення прав хворих, особливо дітей, є розбудова системи паліативної допомоги, а доступ до знеболення є одним з основних прав пацієнта, що дозволяє пошанувати його гідність до моменту природньої смерті;
• доступ до якісного знеболення є основною потребою і воднораз проблемою паліативних хворих, а ефективне знеболення повинне бути доступним не лише для онкологічних пацієнтів та надаватися всім невиліковно хворим людям, у яких в кінці життя є виражений больовий синдром;
• ґрунтуючись на принципах субсидіарності та соціального партнерства, сприяти духовній та соціальній діяльності Церков і релігійних організацій, як важливій складовій ефективної політики в сфері охорони здоров’я;

• необхідною умовою формування і розвитку системи охорони здоров’я є врахування важливої ролі представників Церков та релігійних організацій в міждисциплінарній групі фахівців, а тому звертаємося до медичної спільноти, представників законодавчої та виконавчої влади з проханням активно включитися в діалог, щодо впровадження інституту медичного капеланства;
• необхідним є формування балансу в наркополітиці держави між забезпеченням доступу до психоактивних речовин в медичних та наукових цілях та заходами з протидії їх незаконному обігу;

• залучати компетентних представників Церков та релігійних організацій до роботи на всіх рівнях з метою планування та впровадження спільних заходів та підтримки хворих.

Підтверджуємо, що усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом і людьми, Церкви та релігійні організації України вважають своїм обов’язком долучитися до дій спрямованих на подолання всієї сукупності проблем пов’язаних з формуванням системи паліативної допомоги в Україні, а зокрема, щодо доступу до знеболення.

Підписано Головуючим у ВРЦіРО Антонюком Валерієм Степановичем, головою ВСЦ ЄХБ.

Деталі щодо конференції за посиланням: Право на знеболення.

16 червня 2016 р. відбудеться прес-конференція з нагоди прийняття резолюції.

 Акредитація для ЗМІ: Анастасія Безверха, 067 4465330, karabashi@gmail.com, Програмна інціатива “Громадське Здоров’я” Міжнародного Фонду “Відродження”.