Найбільша цінність соціального служіння – це людина – так вважає Протоієрей Василь Лозинський.
Все, що священник робить: молиться, служить, допомагає – це все заради людини, яка розглядається в призмі Євангелія – як Божий скарб. І неважливо які в людини особистісні характеристики, який соціальний статус – найважливіше, що її любить Бог, а значить суспільство також повинно ставитися до людини з любов’ю та турботою.
Отець Василь завжди думав про те, щоб стати священнослужителем і одного разу це таки сталося. Із таким покликанням відразу прийшло розуміння де і що варто робити, кому необхідна допомога на що варто звернути увагу.
З-посеред різноманітних проєктів та соціальної роботи, серед яких недільні школи для дітей, ініціативи щодо допомоги вимушеним переселенцям, збори та допомога для українських військових, співпраця із закордонними парафіями Православної Церкви України, вже близько пів року отець Василь очолює шелтер святої Ольги на Рівненщини.
Раніше досвіду роботи саме з людьми, які відносяться до представників ключових груп в священника не було. Але священник неодноразово брав участь в різноманітних тренінгах та навчаннях, які спрямовані на поглиблення знань у сфері ВІЛ/СНІДу.
Тому, отримавши пропозицію стати директором прихистку для людей, які постраждали від насильства та війни, отець Василь погодився. Тим паче, що він був активно залучений до будівництва, облаштування прихистку та духовного супроводу мешканців закладу.
«Робота із представниками ключових груп, в тому числі людьми, які живуть з ВІЛ – це один з видів соціального служіння. Те, що в суспільстві і далі панують настрої, в яких відбувається засудження та вішання ярликів, переконує мене в тому, що треба продовжувати працювати із цією непростою тематикою.
Згідно Євангелія, Христос приймав до себе всіх. Він навчав всіх бажаючих, допомагав тим, хто вірив у Нього і хто просив допомоги. Він йшов туди, куди не йшли інші, він розмовляв з тими, від кого відцуралося суспільство.
То чому я не можу працювати з людьми, які й досі страждають від стигми і дискримінації зі сторони суспільства?
Я вже багато років є представником релігійних організацій при кординаційній раді Рівненської обласної державної адміністрації з питань протидії поширенню туберкульозу та ВІЛ.
Моє служіння в цій сфері спершу стосувалося адвокації прав і духовних потреб людей, які хворіють на соціально значущі захворювання. Тепер же я можу безпосередньо надавати духовний супровід для ЛЖВ та співпрацювати з ними в різних питаннях – адже вони поруч, вони є моїми підопічними», – ділиться священник.
Протоієрей Василь Лозинський каже, що частина мешканок шелтеру – це постраждалі від домашнього та гендерно зумовленого насильства.
«Люди, які хворіють на соціально значущі хвороби і ще й постраждали від різного роду насильства – потребують ще більше підтримки, турботи і любові. І я, як представник Церкви, як провідник Божої любові, повинен відповісти на їхні потреби. І я це можу зробити. В мене є мій Бог, який навчає любові з Євангелія і щоденного життя. В мене є можливості прихистити жінок в місці, де вони почуватимуться безпечно. Також є партнерські організації, які зможуть допомогти як соціально, так і медично. То чому не допомагати тим, хто цього потребує? Я дякую Богу, що можу таким чином допомогти людям, яким пощастило трохи менше».
Довідка. Шелтер на Рівненщині заснований в 2022 році за потребую в отриманні прихистку представниками ключових груп, які постраждали від домашнього й гендерного насильства та від війни. Відкриття та освячення приміщення відбулося із благословення Предстоятеля Православної Церкви України Митрополита Епіфанія.
Шелтер розрахований для одночасного тимчасового (до 3 місяців) проживання 30 осіб. Мешканці прихистку можуть скористатися послугами із соціального, психологічного, медичного та інших видів супроводу.
З ініціативи керівництва в закладі відбуваються різноманітні освітні заходи для персоналу шелтеру. Також регулярно здійснюються екскурсії та творчі заходи для мешканців, реалізуються проєкти, які спрямовані на покращення соціального та економічного становища жінок.
Матеріал створено в рамках проєкту Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Віра за життя: мобілізація релігійних громад та організацій для подолання стигми і дискримінації людей, які живуть з ВІЛ та представників КГ», який впроваджує Елеос-Україна завдяки підтримці «100% життя» – Мережа ЛЖВ